Що робити у разі хімічного ураження?
Як виявити ознаки отруєння Хімічні сполуки, можуть подразнювати очі, слизові оболонки, шкіру та дихальні шляхи, може виникати утруднення дихання – кашель, виділення мокротиння, іноді і з домішками крові, нежить, відчуття сухості в горлі, осиплість голосу, нежить, носова кровотеча, біль у грудях.
При подразненні слизової оболонки очей – почервоніння, запалення, набряклість, помутніння рогівки, ураження райдужної оболонки очей.
При гострих отруєннях – головний біль, запаморочення, загальна слабкість.
Хімічне забруднення також може ускладнити хронічні захворювання легенів, такі як астма та емфізема.
Як захиститися?
В приміщеннях:
• провести герметизацію приміщення: щільно закрити вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки;
• вхідні двері «зашторити», використовуючи будь-яку щільну тканину;
• заклеїти щілини у вікнах і стиках рам плівкою, лейкопластиром;
• при появі запаху використовувати засоби захисту органів дихання – можна використати ватно-марлеву повʼязку змочену 2%-м розчином питної соди.
Поза приміщенням:
• при необхідності (наявність запаху) захистити органи дихання засобами індивідуального захисту;
• не перебувати в понижених ділянках місцевості – долинах, ярах, тощо;
• не перебувати довго в підвалах і в напівпідвальних приміщеннях;
• намагатись знаходитись на підвищеннях;
• слідкувати за напрямком вітру.
При ускладнені ситуації (при зміні напрямку вітру) визначити маршрут виходу із зони потенційної хімічної небезпеки (виходити в сторону, перпендикулярну напрямку вітру) та якнайшвидше покинути цю зону.
При сприятливій зміні вітру після виходу із зони забруднення або отриманні сигналу про закінчення хімічної небезпеки:
• відкрити вікна і двері, провітрити приміщення;
• змінити верхній одяг;
• прийняти душ або вимити відкриті частини тіла з милом;
• виключити будь-які фізичні навантаження.
Продукти харчування (овочі та фрукти) промити слабким (2%) мильно-содовим розчином.